::Винницкий:: ::форум ::

[Barkas~]

Зверь.
Зверь вышел. Зверь вышел. Зверь ...
Эхом пошел слух. Эхом пошел и не вернулся. Сразу стало тихо и все равно за ближнего только чтобы тихо, чтобы не услышал. Жизнь! Как ты коротка и прекрасна. Зверь, никто его не видел из живых, и все его боятся. Кое-кто, правда, унюхивал его запах, запах страха и боли.
Он появляется редко, когда захочет. И никто не знает куда он уходит. Они ждут - кто на этот раз, кого он выберет. Иногда уходят лучшие, иногда никто, иногда все. Жертв он не принимает. Тишина, только зловонный запах щекочет нервы, запускает адреналин до максимума. Вены вздуваются и лопаются при малейшем шорохе или писке. Опять это звериное давление на наши чахлые души. Опять, сколько можно.
"А-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-......а!" Кто-то не выдержал, и побежал. Его крик исчез в тумане боли. Что случилось - никто никогда не узнает. И снова тишина. Страх волнами подкрадывается к горлу, он где то рядом, он голоден и ищет новую жертву, ему мало. Боль разливается негой по телу, каждая клетка чувствует ЕГО присутствие. Никто не в силе не победить не преодолеть ЕГО. ОН в каждом из нас, ОН везде, ОН чувствует их страх и питается им. Сила и власть его безгранична. Мы его дом и он ищет спокойствия в нас. Кто зверя наказал и за что, я не знаю, но Создатель его он сам и есть. И никогда никто не сможет взять власть над ним, потому что ты часть его, и зверь сегодня ищет тебя. Бойся - он уже рядом, прими его, потому что он уже в тебе, навсегда.
"А-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-......а!" Тишина. Зверь ушел. Но он вернется, он всегда возвращается. Мы его выпускаем и храним в себе. Кто станет следующим - я не знаю, и не хочу этот крест нести на себе. Мы просто должны жить и творить до его прихода. Как творил Создатель. Зверь, я жду тебя, возьми меня к себе....

_________________
в сети- справедливости НЕТ! есть админы.

[Barkas~]

Сен-Сей
Світ під загрозою, мій світ під загрозою. Час.
Час минає. Я творець і син творця. І живу в світі свого творця. Багато років тому, сидячи на краю Безодні я почав творити свій світ:
"На початку було бажання ,потім почуття,
Наділив його мрією, дав життя.
Життя самих протиріч.
Кохання і Страх було на початку,
А Слово буде в кінці..."


Так було написано і так воно буде! Багато віків вивчаючи закони всесвітів, їх будівництва та руйнування, я пропустив один єдиний урок, і зараз розплачуюсь за це руйнуванням найдорожчого - мого світу. Що далі? Руйнування і знищення мене самого, але не чекав, що так швидко прийде час забуття. Чому? Чому мій вчителю, чому? Ні, я не складу зброї, я буду боротися, і хоча б на миттєвість відтягну мій час.
Світ, мій світ, я творив тебе серед болю і відчаю своєї душі. Я відав тобі усе своє кохання, усе що я мав. Я крав і брехав, ненавидів і вбивав заради тебе. О скільки крові моїх ворогів я відав тобі. Скільки душ ти забрав у мене, скільки ще забереш коли підеш у мандри вічності? Ні, ні, я не жалію. Я був щасливий, творячи тебе, радів з кожної миттєвості твого буття. Вчителю, це моє випробування на вірність перед створеним мною, чи помста за те, що я перевершив тебе в своїх мріях. Якщо так, то звідки ця жорстокість до своїх творінь? Так, так, я знаю, я твоє творіння, я завершив коло, відтворивши тебе у своєму світі. Ми тепер єдині, і знищуючи світ, де я живу ти знищуєш себе, бо ми єдині - я твій батько, ти мій син. А для тебе навпаки. формула кола, закони вічного творіння світів. Так я перехитрив тебе. І надходить час залишити цей світ. Ти вважаєш, що в мене не вистачить духу та знань розпочати все спочатку? Ні. Ні, ти був гарним вчителем, я знищу твій світ, в якому живу і розірву коло, яке сам і створив. Бо ти, саме ти наділив мене владою і силою вічного творця, бо грядуще для тебе Вічність.

_________________
в сети- справедливости НЕТ! есть админы.

[Barkas~]

Я бачив бій, де лицарі зібрались, щоб померти, не заради життя, а заради смерті. Бій без криків та лозунгів.
Я бачив бій, вони падали, як скошені трава, з тихим шелестом, ніби ще хвилину тому не жили, і не билося в них бажання перемоги.
Перемога - смерть. Поразка - смерть.
Бог війни в цьому бою зібрав добрий врожай. Кров, кістки, залізо і тиша. Вона давить на вуха, на серце, кожна клітина розривається під її тиском. Я був там, і я бачив ріки крові. Скільки сягало око лежали скалічені тіла. Брат йшов на брата і лежав поряд з ним. Син ішов на батька і стікав кров'ю поряд.
Загинули всі. Ніхто не кричав "Перемога", ніхто не кричав "Поразка".
Вдови не плакали за чоловіками, матері не рвали на собі волосся. Вони пішли до кращого, вони билися і померли за те, що вірили, їм не було жаль своїх життів.
Квітка, одна квітка зросла на пагорбі, зрошена кров'ю юного лицаря. І дивилася на криваве побоїще своїми білими тендітними пелюстками. І дивилася, і сумувала, і дивилася, і раділа за них. Вони вже пішли, а їй жити. І ще одна, і ще ... і ще. Вони розквітали, зустрічаючи засмучене сонце, а земля ніби ховаючи свої гріхи встеляла білим цвітом ніби печаллю поле бою.
Я був там, я бився поряд з ними, я гинув поряд. Загинули всі, і ніхто не складе пісню.

_________________
в сети- справедливости НЕТ! есть админы.

[Barkas~]

Останній, один із перших
Він блукав безжалісним лісом. Загнаний, усіма покинутий, до смерті зморений. Вже неможливо рахувати час з тих пір, як він залишив свою стаю в пошуках останнього притулку. Він останній і один із перших. Вовкулак. Під шкірою відчувається потужна сила, лапи, які схоронять в собі страшну зброю тихо та безшумно ступають по холодній осінній землі. В цьому безнадійно густому тумані тільки жовті очі видають його присутність. Багато, багато часу як він залишив свою стаю. Стаю, яку він створив, щоб вона знищила і поставила крапку в існуванні цієї епохи. Епохи бурхливого життя та чорного існування. Вона вже віджила своє. Хтось так вирішив і написав це на його долі. І ось він, найжорстокіший звір, смерть усього живого, що траплялось йому на шляху, повинен стати початком початку. Він не знає куди і навіщо, хто і чому, а просто іде, і шукає. Він не знає, що він повинен знайти, а що далі йому неважливо.
Пройдуть роки, можливо його дорогою підуть паломники, перетворюючи його подорож в культ і віру. Чи просто якісь народний співець складе пісню прославляючи, чи то проклинаючи його шлях. Чи просто забудуть і ніхто не узнає, що було на початку.
Йому це байдуже що буде. Зараз він шукає свою здобич, він голодний, туман приглушує його кроки і запахи нічного лісу. Усе сьогодні скінчилось, скоро кінець, а перед ним початок.
Мій лицар
Темна зала, горять огарки свічок, розсіюючи світло по залі в центрі якої стоїть старовинне ліжко. На ньому лежить тіло. Здалеку здається, що воно мертве і його душа вже давно покинула продовжуючи свій шлях, невідомо. Але це тільки здається. Дух, що колись мав силу і владу керувати народами і досі живий і ще можна прочитати на чолі цієї людини всю велич і могутність давніх часів. Світло, більше світла, десь у дальніх кутках зали стоїть Старуха, ще не час, ще не час. готовий піти з цього світу. Заходять люди одягаючи його в лати, тихо, не промовляючи слова, навіть старий слуга на обвітреному обличчі не покаже свого жалю. Його готують - зараз до нього прийдуть гості і віддадуть останню шану. Ні, до нього не прийдуть живі, у них своє життя, своє майбутнє, він минуле, про нього забули, як забувають про старе дерево, яке дарило тінь і плоди заблукавшому лицарю, і згадують, коли втрачають. До нього прийдуть його померлі браття по зброї і вороги по духу, всі з ким жив і проти кого боровся. Вони візьмуть його душу у свої кістляві руки і покладуть на трон, піднімуть і понесуть до воріт де передадуть жерцям, яки справлять по ньому обряди і відпустять його у вічне блукання по безодням людських душ. Тому що він заслужив цю нагороду, тому що він велич людства, його хоробрість, відвага і честь. Він Великий і така його доля, і ніщо не спинить часу його життя.
_________________
в сети- справедливости НЕТ! есть админы.

[Barkas~]

Закон
...Капля... Капля... Капля... ...Капля...
Тишина. Только капли нарушают тишину, и спокойствие моей души. Спокойствие - это только мне кажется, что дальше я не знаю. Вернее не хочу думать. Дальше казнь. Я нарушил их закон, и они карают меня. Все. ...Капля... Капля... Это последний звук, который я услышу. Может быть, надежда у меня остается всегда. Почти всегда. ...Капля... На улице наверно дождь. Когда мы с тобой прощались тоже был дождь, мы не ругались, просто разошлись, никто не уходил, как-то сразу поняли, что чужие. Как же они не поняли, что этот закон не для меня. Неужели так трудно было понять, что он не для меня. А может, просто не хотели. Лучше меня не будет, я просто не могу жить в стае, я одиночка. ...Капля... Капля... Капля... Нет, я не одинок, мои мысли всегда со мной, только в этом случае мир оказался сильнее. ...Капля... Ждать, думать. Нет, я, конечно, могу и не думать, но это тяжело, да и зачем, спокойствие даже в моей норе, мне необходимо спокойствие, как сейчас, от меня даже ничего не зависит уже, даже мечтать не хочу. ...Капля...Капля... Я устал бороться с собой, с тобой и со стаей. Я не так силен, как кажусь, просто боюсь жить, нет, теперь уже все равно. ...Капля...Капля...Капля... Я не боюсь ничего и никого и ваш закон к черту, я сам так решил. ...Капля...Капля...Капля... Лишь бы тебя рядом не было, ты ведь не переносишь крови зверей, а я превратился в зверя и не ты в этом виновата, просто мне так было легче, но я нарушил закон, их закон - не мой. У зверя не может быть законов, он сам есть закон. ...Капля... ...Капля... ...Капля... знаешь я бы нечего не менял просто бы жил. жил, жил это ведь так просто ...Капля... Какая тишина в душе. Даже слышно эхо. Я и не знал, что она у меня такая большая. Какое блаженное спокойствие и тишина, даже кричать страшно ...Капля...Капля... Сколько их непонятных слов было сказано, сколько всего. Я не думал, что видел и знал так много ...Капля... После себя звери никого и ничего не оставляют - они просто уходят дальше, как ты ...Капля... ...Капля... ...Капля... Нет, я уйду сам, я не доставлю им удовольствия видеть, как я ухожу. Я жил сам и уйду сам ...Капля... ...Капля...


_________________
в сети- справедливости НЕТ! есть админы.

[Kruger[SS]]

Прикольные расказы...Откуда слизал?
_________________
[img]
Броня крепка, и танки наши быстры!

[Barkas~]

[Anima]

Мне "Сенсей" понравился. Мыслей больше, чем слов.
Коль... ты это... не ленись, пиши. Сдается мне - что-то такое у тебя есть. Глядишь, еще увидим твои книжки.

[Barkas~]

[Дмитрий НаҐиев]

Ого таланты какие у нас...
_________________
http://vk.com/club3252780
http://vkontakte.ru/public24371299 - официал. группа и страница ЧатВИНа.

[GhostX]

Барри ашо ты куриш?????

[Barkas~]

[crazyyy]

тут стихи? :roll:
_________________
...American football is not contact sport, dansing is contact sport, football is a hitting sport...
Vince Lombardi